Кератит — запалення рогівки ока. Основні ознаки кератиту: світлобоязнь, сльозотеча, блефароспазм, гіперемія кон’юнктивальний і епісклерального судин, шорсткість і істиканность поверхні рогівки, нерідко порушення її чутливості. Прозорість рогової оболонки (а отже, і гострота зору) порушується; у важких випадках розвивається ірит. Найчастіше зустрічаються такі форми кератиту.
Рис. 1 – повзуча виразка рогової оболонки. Рис. 2 – герпетичний кератит (деревоподібна форма). Рис. 3 – фліктенулезний (фасцікулярних) кератит. Рис. 4 – туберкульозний кератит.
Катаральний поверхневий кератит
Катаральний поверхневий кератит розвивається як ускладнення при кон’юнктивіті, дакриоцистите; характерні дрібні сірі поверхневі інфільтрати по краю рогівки, іноді дрібні ранки.
Лікування
У кон’юнктпвальний мішок закапують 30% розчину сульфацил-натрію пли 1% розчину неоміцину 2-3 рази на день, закладання мазі 5% етазоловой або 1% тетрациклінової 2 рази в день.
Повзуча виразка рогівки
Повзуча виразка рогівки виникає найчастіше після поверхневих травм рогівки колосками злаків, гілками дерева, дрібними чужорідними тілами. Сприяє розвитку процесу гнійне запалення слізного мішка (дакріоцистит). Характеризується дефектом тканини рогівки з гнійної інфільтрацією і схильністю до поширення по поверхні і в глибину (рис. 1), на дні передньої камери ока відбувається скупчення гною (гппопіон), зіниця неправильної форми. Перебіг зазвичай важкий. При відсутності своєчасного лікування можливі ускладнення аж до прориву роговиці.
Лікування
Лікування тільки у лікаря-окуліста – сульфаніламіди і антибіотики місцево і всередину. При виявленні дакриоцистита необхідно термінове оперативне лікування.
Герпетичний кератит
Герпетичний кератит викликається вірусом простого герпесу. При цій формі кератит різко знижується плі відсутня чутливість рогівки. Розрізняють герпетіческпй кератит поверхневий і глибокий. Поверхневий герпетичний кератит частіше буває в формі деревовидного кератиту (рис. 2). Глибокий (стромальних) герпетичний кератит характеризується дифузним помутнінням глибоких шарів рогівки. При дисковидной формі глибокого кератиту спостерігається помутніння у вигляді диска в центральних відділах рогівки, в середніх і глибоких її шарах.
Лікування
Місцеве застосовують розширюють зіницю кошти – 1% розчин сульфату атропіну, 0,25% розчин скополамина; крім того, призначають керецид, інтерферон, ДНК-азудезоксірібонуклеаза у вигляді крапель 6-8 разів на день; гаммаглобулин. Призначають також оксолінову мазь.
Глибокі кератити на грунті сифілісу, туберкульозу, малярії, бруцельозу
Глибокі кератити на грунті сифілісу, туберкульозу (рис. 4), малярії, бруцельозу відрізняються осередкової або дифузійної інфільтрацією глибоких шарів рогівки без схильності до виразки. Різко знижується зір. Справжньому Провокують моментами розвитку глибоких кератитів є травми очей, перенесені інфекційні захворювання, гіпо- і авітамінози. У комплексному лікуванні кератитів головне місце відводиться специфічному лікуванню основного захворювання.
Фліктенулезний кератит (рис. 3) – туберкулезно-алергічне запалення рогівки. Найбільш часто виникає у дітей, які страждають бронхаденіта або туберкульозом лімфатичних вузлів. Нерідко відзначається екзематозна висип на шкірі обличчя. Особа одутловато, підщелепні лімфатичні вузли збільшені. Різка світлобоязнь, спазм повік, сльозотеча. На кон’юнктиві, у лімба і в самій рогівці виявляються дрібні вузлики – фліктени, до яких підходить пучок судин.
Лікування
Лікування – загальне, проводиться за вказівкою педіатра або фтизіатра (всередину хлорид кальцію, фтивазид, ПАСК; внутрішньом’язово стрептоміцин; опромінення тіла ультрафіолетовими променями). Місцеве лікування – краплі стрептоміцину 25 000 ЄЦ / мл в поєднанні з закапуванням емульсії кортизону, закладання за повіки 1% жовтої ртутної мазі. Тріщини шкіри у кутів очної щілини припікають 10% розчином азотнокислого срібла.
Залежно від тяжкості процесу, кератит може закінчитися повним відновленням прозорості рогівки і гостроти зору або рубцевим помутнінням рогівки – більмом, що знижує гостроту зору іноді до сліпоти.
