АМБЛІОПІЯ
Амбліопія ( «ледаче око») – це зниження гостроти зору, що виникає через бездіяльність одного з очей. Гіппократ свого часу визначив амбліопію як хворобу, при якій пацієнт нічого не бачить оком і лікар нічого не бачить в цьому оці.
Причина
Причиною амбліопії може стати відсутність доступу світла до сітківки (при катаракті, більмо рогівки, зміни в склистому тілі або при поєднанні порушеного зору на одному оці і нормального на другому). У будь-якому з цих випадків різниця в рефракції призводить до того, що мозок сприймає зоровий образ не від обох очей разом, а від кожного окремо. Одне око стає ведучим, а друге око через недостатню участі в зорі з часом може «відключитися» від зорового процесу. Через це зір стає монокулярним, значно знижується просторовий зір. Часто при амбліопії розвивається косоокість, тому що око, яке не бере участь в зоровому процесі, з часом «йде» в бік.
Лікування
Амбліопія вимагає негайної корекції, інакше вона може призвести до незворотних порушень зорової системи. Чим раніше пацієнт звернеться за медичною допомогою, тим більше шансів відновити втрачений зір. Зазвичай лікування амбліопії виконують за допомогою курсу спеціальних вправ – зорової стимуляції. Найбільш ефективним при лікуванні амбліопії є сучасний комплекс відеокомп’ютерної корекції зору «Амбліокор», відеокомп’ютерний аутотренінг (ВКА). Поки дитина спостерігає за картинкою спеціальний датчик знімає інформацію про роботу очей і головного мозку. Зображення на екрані зберігається під час «правильного» зору та зникає, як тільки воно перестає бути чітким. Таким чином відбувається більш активне включення природних механізмів мозку в процес відновлення зображення.
При використанні ВКА та новітніх комп’ютерних лікувальних програм зір поліпшується навіть у випадках глибокої амбліопії з неправильною фіксацією. При амбліопії важливо, в якому віці розпочато лікування.
КОРОТКОЗОРІСТЬ
Короткозорість (міопія) – це порушення роботи ока, яке проявляється в зниженні чіткості зору вдалину. Пов’язано це з порушенням фокусування світлового потоку на сітківці, при якому людині важко розрізняти віддалені від нього предмети.
Причини
Основна причина короткозорості – зміна форми очного яблука. При цьому захворюванні воно видовжене і стає більше схоже на овал, ніж на круг. В результаті відбувається порушення заломлення світла, через що світлові промені, що проходять через очне яблуко, фокусуються не на сітківці, а перед нею. На сітківку ж потрапляють вже розфокусовані промені, що створюють нечітке, розпливчасте зображення.
Ознаки
Першою ознакою короткозорості є погіршення зору вдалину. Спочатку зниження зору може бути тимчасовим, оборотним. Головне цей момент вчасно визначити і не дати розвиватися короткозорості. Ось чому так важливо регулярно проводити комплексне діагностичне обстеження зору у дітей. Школярі з початком короткозорості нерідко скаржаться на швидке стомлення очей при зоровій роботі на близькій відстані, при читанні або написанні наближують очі до тексту, при розгляданні віддалених предметів нерідко прижмурують очі.
Види короткозорості
|
Вроджена |
При вродженої короткозорості дитина народжується з вже порушеним зором вдалину. Залежно від ступеню цього порушення потрібна або корекція, або спостереження та регулярні курси лікування. |
|
Спадкова |
Якщо обоє батьки короткозорі, у половини дітей у віці до 18 років виникає короткозорість. При цьому вона може почати розвиватися в ранньому дитячому віці (від 1 року). |
|
Придбана |
Виникає у дітей у віці 7-16 років при перенапруженні очей: тривалі й інтенсивні зорові навантаження на близькій відстані, погане освітлення робочого місця, неправильна поза при читанні та писанні, надмірне захоплення телевізором і комп’ютером. |
Ступені короткозорості
|
Слабка міопія |
До 3,0 діоптрій |
|
Середня міопія |
До 6,0 діоптрій |
|
Сильна міопія |
Вище 6,0 діоптрій |
Форми короткозорості
|
Стаціонарна (непрогресуюча) |
Має сприятливий перебіг. При ній зір не погіршується протягом тривалого часу та знаходиться на строго фіксованій позначці. |
|
Прогресуюча |
Відзначається зниження зору на кілька діоптрій у рік. Це дуже серйозне захворювання. Постійне розтягнення очного яблука призводить до незворотних фізіологічних змін в оці та значного зниження зору. Наслідком цих порушень є патологічні зміни очного дна (наприклад, периферична дистрофія сітківки). |
До уваги батьків! Прогресуюча міопія виникає саме в дитячому віці. Особливому ризику її розвитку схильні недоношені діти (частота виникнення міопії від 30% до 50%). Також схильні до розвитку короткозорості діти зі слабким здоров’ям (часті ГРЗ, грип, пневмонії). Певну роль в частоті розвитку міопії відіграє вік дитини. У віці до одного року міопія спостерігається у 4-6% дітей, в дошкільному віці не перевищує 2-3%. А в міру дорослішання частота розвитку міопії зростає. У віці 8-13 років міопія спостерігається у 14% дітей, в 20-річному віці і старше у 25% людей.
Лікування
Основними формами корекції короткозорості в дитячому віці (до 18 років) є окуляри, контактні лінзи та спеціальний курс тренування зорової системи – зорова стимуляція. Після досягнення 18-річного віку рекомендується лазерна корекція зору, яка здатна повністю усунути цю проблему. У будь-якому випадку важливо знати, що чим раніше розпочати лікування короткозорості, тим краще результат її корекції.
ДАЛЕКОЗОРІСТЬ
Далекозорість (гіперметропія) – це порушення зору, при якому погіршується чіткість зображення предметів, що знаходяться на близькій відстані (20-30 см від очей), а при високому ступені далекозорості також знижується зір вдалину.
Причини
Основна причина далекозорості – укорочена форма очного яблука. При далекозорості світлові промені, що проходять через рогівку, фокусуються позаду сітківки, внаслідок чого зображення сприймається нечітко.
Форми
Найчастіше далекозорість буває у маленьких дітей. Для них природною віковою нормою є далекозорість слабкого ступеню, яка з часом проходить. Якщо до 8 років зір не відновлюється, можуть з’явитися астенопічні скарги (втома, стомлюваність очей при зорових навантаженнях) – головний біль і затуманення зору. Далекозорість вище вікової норми в дитинстві – це серйозна проблема, яка потребує негайної корекції, оскільки при відсутності лікування у дитини може розвиватися амбліопія або косоокість.
Лікування
Дітям молодшого віку зі слабким ступенем далекозорості та відсутністю косоокості зазвичай корекції не потрібно. У дітей старшого віку при астенопічні скаргах рекомендується корекція окулярами або контактними лінзами, а також відеокомп’ютерна стимуляція зору. Не розпочате вчасно лікування далекозорості нерідко буває причиною зниження здатності до навчання у дітей дошкільного віку та може привести до зниження успішності в шкільні роки.
АСТИГМАТИЗМ
Астигматизм – це патологія рефракції ока, пов’язана з неправильною формою рогівки або кришталика. В результаті людина бачить навколишні предмети викривленими, місцями розмитими, прямі лінії виглядають зігнутими. У дитячому віці астигматизм призводить до зниження зору, астенопічним скаргам, а часом і до повільного розвитку косоокості та синдрому «ледачого ока» – амбліопії.
Причини
Рогівка та кришталик здорового ока має рівну сферичну поверхню. При астигматизмі їх сферичність порушена, вона володіє різною кривизною за різними напрямками: пласка в одному напрямку і опукла в іншому (як, наприклад, диня або м’яч для регбі). Таким чином, світлові промені, що проходять через деформовану рогівку або кришталик, фокусуються на сітківці не в одній точці, а відразу в декількох. Тому зображення, яке сприймається оком, є невиразним.
Форми
|
Вроджена |
Виникає відразу після народження дитини, але не завжди є патологією. Астигматизм слабкого ступеню часто спостерігається у здорових дітей, але нормалізується зір протягом першого року життя. До 8-річного віку у більшості дітей ступінь рефракції астигматизму набуває стабільності. Тому існує поняття фізіологічного астигматизму (до 1,0 діоптрії), при якій не знижується гострота зору, та астигматизму – захворювання, при якому спостерігається істотне зниження зору. Якщо астигматизм перевищує 1,0 діоптрії, він обов’язково вимагає корекції. |
|
Придбана |
Може розвинутися в результаті операцій на очах, захворювань рогівки або очних травм. |
Діагностика
Астигматизм можна діагностувати тільки при повному офтальмологічному обстеженні. Сам хворий відчуває лише зниження гостроти зору. Для правильного визначення ступеня астигматизму і особливо його вісей необхідний ретельний комп’ютерний аналіз зорової системи. Навіть невеликі помилки в діагностиці можуть привести до повної непереносимості окулярів або лінз, а також до подальшого погіршення зору.
Лікування
Для корекції дитячого астигматизму застосовують окуляри, контактні лінзи, а також комплекс спеціальних вправ – зорової стимуляції.
КОСООКІСТЬ
Косоокість – відхилення від симетричної точки фіксації одного або відразу двох очей.
Причини косоокості
У кожного ока є 6 м’язів, які спільно забезпечують рух очей. Мозок контролює всі 12 м’язів, щоб обидва ока дивилися в правильному напрямку. У нормі обидва ока фокусуються на одну точку, але передають мозку картинку зі своєї точки зору. Мозок об’єднує два зображення, що дає об’ємність образу. Для того щоб мозок зміг сполучати два зображення в одне, важливо, щоб всі м’язи працювали злагоджено. Косоокість – це захворювання, викликане неправильною роботою одного або декількох очних м’язів, що призводить до неправильного положення очей. При косоокості мозок дитини починає отримувати дві картинки, які він не може зіставити в одну. Виникає двоїння, на що його мозок швидко реагує пригніченням одного зображення. У дуже короткий термін мозок викликає непоправне пригнічення зору з ока, що косить, викидаючи його з глядацького процесу. В результаті порушується бінокулярний зору.
Причиною косоокості можуть бути вроджені патології рефракції, дефекти в розвитку м’язового апарату очей, ураження центральної нервової системи, дефекти розвитку окорухових нервів, травми очей.
Форми косоокості
|
Співдружня |
Патологія раннього дитячого віку, при якій очі відхилені в сторону, але синхронно рухаються. Співдружня косоокість розвивається частіше в разі, якщо гострота зору одного ока значно нижче гостроти іншого, внаслідок значного порушення зору обох очей або порушення прозорості кришталика, а також внаслідок захворювань сітківки та зорового нерва. Залежно від положення очей (всередину або назовні) розрізняють збіжну та розбіжну форму косоокості. При співдружній косоокості двоїння, як правило, не буває. Бінокулярний зір відсутній. |
|
Паралітична |
Виникає при ураженні окорухового, блокового та відвідних нервів, а також в результаті ураження самих м’язів. Такий вид патології спостерігається при пологових травмах, крововиливах і пухлинах, прогресивному паралічі, енцефаліті, травмах черепа, токсичних та інфекційних невритах. При ізольованому ураженні одного з м’язів уражене око відхиляється в протилежну сторону. Рухи ока в бік ураженого м’язи відсутні або різко обмежені. Відмінною особливістю є двоїння та запаморочення, зникаючі при закриванні одного ока. |
Косоокість – не просто косметична проблема навіть при незначному відхиленні ока. Питання значно складніше. У зв’язку з відсутністю бінокулярного зору порушується сприйняття зовнішнього світу, дитина не в змозі визначити просторове ставлення оточуючих його предметів. В результаті можливо відставання фізичного та розумового розвитку дитини. Підступність косоокості полягає в тому, що малі кути відхилення можуть зовні не виявлятися і відповідно можуть бути не помічені батьками. Ось чому в молодшому віці необхідні профілактичні огляди офтальмолога. У дітей важливо виявити косоокість якомога раніше. Вчасно розпочате лікування дозволить відновити бінокулярний зір і правильне положення очей.
Лікування
Залежно від віку дитини, причини косоокості, сторони та ступеню відхилення ока рекомендується терапевтичне або хірургічне лікування. До терапевтичних методик можна віднести оклюзію (закриття «кращого» ока на тривалий проміжок часу, що змушує мозок дитини працювати з «найгіршим» оком) і курси спеціальних вправ – зорової стимуляції. Згодом мозок звикає працювати зі слабким оком, і зір поступово поліпшується. Щоб цей вид лікування був ефективним, його слід проводити в ранньому віці, до того як у дитини закріпиться амбліопія. Що стосується зорової стимуляції, то сучасні комп’ютерні програми, тренуючи зір, дозволяють досягти правильного положення очей і відновити бінокулярний зір у 70% випадків без хірургічного втручання. Фахівці «Зір Юніор» прикладають максимальні зусилля, щоб повернути дітям повноцінний зір без хірургічного втручання. І тільки в крайньому випадку виконують оперативне лікування.
При лікуванні косоокості необхідні значні зусилля лікаря, дитини та батьків. Лікування може тривати від декількох тижнів до декількох років. Важливо знати: чим раніше виявлено захворювання та розпочато його лікування, тим швидше буде відновлено зір і тим краще буде результат цього лікування.
ВРОДЖЕНА КАТАРАКТА
Катаракта – захворювання очей, пов’язане з помутнінням кришталика. Зображення при цьому захворюванні каламутне та розпливчасте, як ніби перед очима з’явилася целофанова плівка або запітніле скло.
Вроджена катаракта обумовлена народженням дитини з уже помутнілим кришталиком. Залежно від інтенсивності такого помутніння показано або лікування, або спостереження. При незначному помутнінні та відсутності розвитку катаракти зорова система дитини розвивається нормально. Якщо катаракта прогресує, то зір може погіршитися аж до сліпоти.
Причина
Кришталик ока являє собою кришталево-прозору структуру. Основна його функція – фокусування світлових променів на сітківці для створення ясного та чіткого зображення. Кришталик знаходиться в капсулі (спеціальному мішечку). При загибелі клітин кришталика вони накопичуються в капсулі та викликають помутніння, кришталик як би покривається малопрозорою плівкою. В результаті змінюється заломлююча сила кришталика, а головне – промені світла просто перестають проходити через нього.
Лікування
Лікування катаракти може бути медикаментозним (консервативним) і хірургічним. При медикаментозному лікуванні призначають вітамінні краплі, які затримують помутніння в кришталику, але не розсмоктують його.
Основний і єдиний метод лікування дитячої катаракти – хірургічний. В його основу покладено методику заміни помутнілого кришталика штучною внутрішньоочної лінзою (штучний кришталик).
Найбільш сучасним і найменш травматичним способом видалення вродженої катаракти є факоемульсифікація з імплантацією складаної лінзи. Цю операцію виконують амбулаторно, вона характеризується малим розрізом і вважається «золотим» стандартом катарактальної офтальмохірургії. Крім того, факоемульсифікація не має вікових обмежень. Її можна виконувати навіть в дитячому віці.
