Нічні лінзи: чи є вони альтернативою дитячим окулярам?

Що це за феномен?

Нічні лінзи ще називаються ортокератологічними або жорсткими. Вони є сучасним методом корекції зору при порушеннях рефракції. Це так само контактні лінзи, що й денні, тільки силікон, з якого вони виготовлені, інакше очищений.

Газопроникний матеріал повністю пропускає кисень зі сльози до рогівки, що дуже важливо для очей. На відміну від звичних нам лінз, їх надягають не вдень, а вночі. І в цьому їхня перевага.

За діаметром нічна лінза дещо менша за денну й чітко розраховується під рогівку. Тож діаметр підбирається під пацієнта. Так само як і необхідна кривина її поверхні.

Коли перед сном дитина надягає лінзу, вона тисне на рогівку, “присмоктується” до неї, наче вантуз. Це дає змогу пасивно впливати на епітелій рогівки. В результаті епітелій у центральній ділянці ока перерозподіляється на периферію, і, знімаючи зранку лінзи, дитина добре бачить протягом дня. Ось такий принцип корекції.

Топограф рогівки (тривимірна модель), який ми робимо після того, як маленький пацієнт зняв лінзу, нагадує лазерну корекцію. Наведу аналогію. Уявіть, що ви надягнули шкарпетку меншого розміру й проходили в ній увесь день. Увечері, коли ви її знімете, на нозі залишиться слід від резинки. От такий самий слід залишається на рогівці ока після нічної лінзи. І він нагадує лазерну корекцію.

Більше в статті: https://www.moirebenok.ua/

У дитинстві закладаються основи поведінки й звички. Для малюків з ослабленим зором носіння окулярів є обов’язковою умовою. Адже вони допомагають зупинити погіршення зору й скорегувати його. І саме від батьків залежить, як швидко маля призвичаїться до окулярів. В ранньому віці діти досить скоро звикають до них і сприймають аксесуар як належне. Однак школярі можуть бути категорично проти. Розв’язати проблему допоможуть правильно підібрані медичні оправи, а також виважена батьківська позиція й бажання зрозуміти свою дитину.

Сила доводів

Найперше, потрібно відверто поговорити з малюком і пояснити користь носіння окулярів.  

Ось кілька аргументів: 

• можна дивитися улюблені мультики;
• чітко бачити предмети на будь-якій відстані;
• в школі буде видно все, що написано на дошці, при цьому не потрібно сидіти на першій парті. Отже, буде набагато легше вчитися;
• з окулярами ти почуватимешся комфортно.  

Візуальні приклади крутих героїв

Покажіть відомих людей і персонажів в окулярах, які можуть мотивувати дитину. Наприклад, Гаррі Поттера або Джонні Деппа. Подивіться разом фільм або мультик за участю героїв в окулярах. З’ясуйте, хто з учених, музикантів, винахідників погано бачив, носив окуляри й при цьому досяг великих успіхів у своїй сфері. До речі, далеко ходити за взірцями для наслідування не доведеться, якщо хтось у вашій родині носить окуляри. Діти із задоволенням копіюють дорослих. Ви можете купити захисні окуляри для роботи з комп’ютером, щоб показати малюку, як потрібно дбати про своє здоров’я.  

Складова іміджу

Окуляри можуть стати частиною іміджу, з їхньою допомогою легко міняти образ і зовнішність. Хай дитина скористається цією можливістю. Дозвольте їй купити не одну, а кілька оправ з цікавим дизайном. Вона почуватиметься дорослою й інакше сприйматиме окуляри. А заодно придбайте красивий стильний футляр, який їй сподобається. 

Більше в статті: https://www.moirebenok.ua/

Якщо про недуги, які нас турбують, ми знаємо, то про те, що можемо бути носіями хвороб, часто не здогадуємось. Як і про ймовірність їхнього проявлення у нащадків. Тож торкнемося сьогодні теми спадкових очних захворювань. Експертною думкою поділилася дитяча лікарка-офтальмолог медичного центру “Новий Зір” Тетяна Левицька.

Катаракта

Існують очні хвороби, з якими вже народжуються. Наприклад, від батьків із вродженою катарактою діти нерідко успадковують ту саму патологію. Ба більше, цей ген можуть передати бабуся чи дідусь, бо батьки будуть носіями. Тож якщо в роду були вроджені катаракти, немовля потрібно відразу перевіряти на це захворювання. А ще побачити чи запідозрити помутніння кришталика можна внутрішньоутробно на скринінговому УЗД.  На жаль, вчасно не діагностована та не прооперована катаракта може призвести до інвалідизації. Щодо цього ситуація в Україні не найкраща: у державі проблеми із превентивними заходами, простими словами – із профілактикою.  З іншого боку, таке захворювання досить рідке – один випадок на 10 тисяч. Переважно воно вражає одне око. Виявити патологію можна лише після спеціального офтальмологічного огляду. 

Міопія

Поганий зір зараз дуже поширене явище. Дорослі мало дбають про своє здоров’я, вважаючи, що не бачити – чітко та ясно – це нормально. Тож не дивно, що й на проблеми із зором у дітей вони не звертають уваги.  Глобальною проблемою сьогодні є міопія. Вона буває вродженою, тобто дитина вже народжується з мінусовою рефракцією та поганим зором. Щоправда, таких випадків небагато, приблизно 2%. Зазвичай короткозорість виявляється у шкільному віці і прогресує до 18, рідше 24 років. Також існує патологічна міопія, яка може прогресувати усе життя.  Проте спадковість тут відіграє значну роль. Якщо в одного з батьків міопія, то ризик її розвитку у дитини втричі вищий, ніж у інших. Якщо ж у двох батьків – у 8 разів! Отже, генетично ми передаємо міопію. У будь-якому разі дитина може бути або носієм, або страждати на короткозорість.  

Більше в статті: https://www.moirebenok.ua/

Через сучасні реалії в Україні загострилася проблема дитячої короткозорості. Вже два роки поспіль формат онлайн-навчання, який розпочався за ковідних часів, дав знаки. До цього негативного чинника додався військовий стан із повітряними тривогами та тривалим сидінням у холодних, погано освітлених бомбосховищах. Віялові та екстрені вимкнення світла, порушення сталого режиму дня та раціонального харчування, постійний страх і непевність у завтрашньому дні – з цим і дорослому впоратися важко, а про дітей годі й казати. Стреси та зовнішні обставини призводять до стрімкого порушення зору юних українців.  Взагалі серед дитячих очних захворювань поширеність ранньої міопії останніми роками становить 30%. Часто її причиною є недотримання зорової гігієни через зовнішні чи стресові фактори та незнання принципів профілактики розвитку короткозорості. 

Що таке міопія 

При цьому захворюванні людина погано бачить вдалечінь, контури предметів видаються розмитими. Так, у школі дитина починає скаржитися, що їй не видно написаного на дошці, або мружиться, коли намагається розглянути деталі за вікном. Розберімося в механізмі короткозорості. Через надмірну витягнутість очного яблука спотворюється заломлення світла та зображення фокусується не на сітківці, а перед нею. Тому предмети, розташовані далеко, видно нечітко. Слід зазначити, що немовлята народжуються із далекозорістю, але в період інтенсивного зростання зір малюків пристосовується до бачення зблизька. Саме це є одним із показників готовності майбутнього учня до школи. Проте чим дитина менша, тим тонша у неї склера (зовнішня оболочка ока), тому через інтенсивну роботу на близький відстані вона швидше піддається розтягненню, що прискорює розвиток міопії. Розтягнута склера – головний фактор прогресування короткозорості. Ось чому для дошкільнят таке шкідливе тривале сидіння за комп’ютером чи ігри в телефоні.

Причини розвитку 

Не будемо говорити про вроджені аномалії. У першу чергу відіграє генетика: якщо один із батьків чи обидва мають поганий зір, то діти потенційно схильні до міопії. Річ у наслідковому браці колагену, що входить до складу склері.

Більше в статті: https://www.moirebenok.ua/

Щоб розібратися у проблемі дитячої косоокості, Ірина Вікторівна Могильна, дитяча лікарка-офтальмологиня клініки «Новий Зір», відповіла на головні питання, що бентежать батьків. 

Спочатку зрозуміємо, що таке косоокість. Це просто візуальний дефект, який помічає оточення, чи вона впливає на сприйняття дитиною картинки загалом?  

Це переважно дитяче захворювання, яке найчастіше пов’язане з аномаліями рефракції (оптичної здатності ока) – далекозорістю, короткозорістю, астигматизмом, амбліопією. Різниця рефракцій між очима призводить до того, що може розвинутися порушення окорухової сфери.  За косоокості бінокулярний зір не розвивається своєчасно. Через те що очі дивляться по-різному, зоровий центр сприймає різні зображення. Відповідно око, що погано бачить, намагається прибрати зображення. Це приблизний механізм співдружньої косоокості. А взагалі, косоокість – складний функціональний стан ока. І зовнішньо порушення бінокулярного зору виявляється в косметичному аспекті, коли очі дивляться нерівно. Таке сенсорно-моторне порушення зорових функцій лікується довго, роками й поділяється на етапи.

– А косоокість буває різна? 

Так, є багато форм, тому й немає уніфікованої формули лікування. Косоокість буває акомодаційна чи неакомодаційна, тобто та, що виправляється або ні окулярами. Паралітична, коли косить одне око, співдружня чи на обидва ока, вертикальна, схожа чи розбіжна. Вона може супроводжуватися обтяжливими чинниками: амбліопією (ослабленням зору), астигматизмом, гіперметропією (її ще називають далекозорістю). Через різноманітність форм косоокість потребує ґрунтовного ретельного обстеження.

– В якому віці слід перевірити дитину щодо цієї проблеми? 

Перше обстеження треба зробити, коли малюку виповниться рік. Потім у три роки, далі у шість-сім і нарешті у 10 років. Це важливо, бо на різному етапі розвитку дитини можуть виявлятися різні форми косоокості. Наприклад, неакомодаційні характерні для раннього віку, від одного до трьох років. А далі, з трьох-чотирьох починаються акомодаційні.

Більше в статті: https://www.moirebenok.ua/

Не такий вже страшний гаджет

Передусім треба усвідомити, що не сам комп’ютер погіршує зір, а сукупність обставин, що супроводжують «дистанційку», зокрема, неправильно організоване робоче місце й тривале перебування за екраном, часто в непровітреній кімнаті. Це згодом може призводити до погіршення гостроти зору або й короткозорості. У світі з періоду карантину кількість офтальмологічних проблем у дітей збільшилась у півтора раза.

На що зважати?

Якщо з’являться найменші підозри, необхідно звернутися до окуліста, щоб вчасно впоратися із проблемою. На які ж «дзвіночки» батькам звертати увагу? Коли дитина після занять скаржиться на головний біль, приглядається до зображення, мружить або протирає очі, чи після навантаження вони швидко червоніють. Подивіться й на почерк школяра, якщо букви сильно вилазять за клітинку, це теж сигнал. Взагалі, недарма учень має щороку перевірятися в окуліста. А коли вже є проблеми із зором чи в дитини погана спадковість, то раз на пів року або й частіше.

Правильна організація робочого місця

По-перше, школяр має сидіти рівно й не нахилятися, а для цього повинно бути правильне співвідношення стола до стільця. Та й ширина стільниці достатня, щоб розмістити комп’ютер на відстані 40–50 см від учня. Якщо для навчання використовуєте планшет, то закріплюйте його на підставці.

Освітлення

Цей параметр важливий для запобігання перенапруження очей. Найкращий варіант – природне денне світло, а якщо його недостатньо, обов’язкова настільна лампа. Тільки встановіть її з правильного боку, щоб тінь не падала на зошит: для правші – ліворуч.

Більше у статті: https://dyvys.info/

У роботі з грудними дітьми неможливо використовувати таблиці з символами. Тому, якщо дитина або дорослий не може відповідати на питання, що задаються під час тестування, то замість символів при вимірюванні гостроти зору можуть використовуватися оптотипи Теллера.

Тест включає в себе картки зі смужками, контрастність яких поступово збільшується. Лікар спочатку показує картки зі смугами великої ширини (циклами) і спостерігає за рухами очей дитини. Чим ширше смуги, тим нижче гострота зору. Зі зворотної сторони картки є таблиця відповідності циклів, що дає можливість визначити гостроту зору дитини. Поступово ширина і контрастність смужок на картках зменшується. І в кінці їх майже не видно для ока.

Саме оптотипи Теллера дають можливість оцінити гостроту зору малюку до 2-х років

Якщо сучасні гаджети не перевищують норми електромагнітного випромінювання і абсолютно безпечні для очей, чому лікарі рекомендують не захоплюватися читанням з блакитних екранів? Правда чи міф, що планшет псує зір? Як зберегти гостроту зору у дітей і дорослих в умовах діджіталізаціі? Відповіді на всі ці питання знайдете в нашому матеріалі.  

Планшет з'явився в масовому ужитку не так давно, менше 10 років тому. Багато досліджень про вплив гаджетів на розвиток онкології очей, сліпоти та інших патологій у дорослих і дітей ще тільки проводяться і не прийшли до остаточних наукових висновків. Сам по собі прилад не несе загрози ні здоров'ю, ні зору людини. Однак існує ряд моментів при користуванні планшетом, які можуть нашкодити очам.  

Планшет і зір

Більшість планшетів мають TFT-дисплей, який відноситься до категорії рідкокристалічних екранів. Вони світяться, але при цьому не відбивають світло. Саме світіння не має негативного впливу на зір. Важливий момент – TFT-дисплеї мають міжпіксельну сітку. Вона формує картинку з проміжками між елементами. Видимість цієї сітки визначає дозвіл – кількість точок на дюйм екрана планшета. Чим менше цих точок, тим розпливчастіші картинки і букви. Чим більше дозвіл, тим зручніше читати і розглядати фото.

Відповідно, який планшет не псує зір? З найбільшим розширенням – ця інформація завжди вказується в параметрах гаджета. Але яким би досконалим не був екран планшета, яскраве підсвічування дисплея при тривалому використанні з порушенням правил безпеки буде шкодити очам.  

Погіршується зір від планшета?

При постійному читанні або тривалому напруженому перегляді зображень на екрані, можливо погіршення зору через планшет. Офтальмологи часто діагностують такі порушення:  

• Короткозорість. Розвивається, якщо занадто близько підносити екран до очей.
• Спазм акомодації. Виникає в ситуаціях, коли очі постійно намагаються вловити картинку на невеликій відстані. Найчастіше м'язи акомодації напружуються при надмірному захопленні іграми і книгами на екрані планшета.
• Синдром сухості очей. При тривалому перегляді яскравого екрану людина в 2-3 рази рідше моргає. Відповідно, очі недостатньо зволожуються, рогівка пересихає. Сухість призводить до запалення очей, дискомфорту, втоми. За допомогою крапель можна зняти симптоми, але постійне перенапруження може привести до очних патологій.

Зір дитини: на що звернути увагу

Оскільки очне яблуко росте разом з дитиною аж до 21 року, надмірне напруження органів зору в цей період може стати причиною порушень. Так, кожен шостий школяр має спазм акомодації через зорові перенапруги при частому перегляді картинок на планшеті. Діти починають нечітко бачити предмети, розташовані на різній відстані. Короткозорість і пересихання слизової – теж результат впливу планшета на зір дитини. Оскільки повністю ізолювати дітей від планшета практично неможливо, офтальмологи рекомендують батькам наступне:  

• До 5 років краще мінімально давати дітям гаджети з невеликою діагоналлю екрану. З 5 до 7 років можна дозволяти грати на планшеті не більше 10 хвилин підряд, до 10 років – не більше 15 хвилин.
• Чим менша дитина, чим частіше необхідно робити перерви в іграх з планшетом, відволікати дитину на іншу діяльність, робити вправи на око.
• Краще покласти планшет на стіл або підставку, а не тримати його в руках – так дитина збереже статичну відстань від очей до об'єкта. Постійна зміна відстані напружує очі наводити різкість, що може стати причиною помилкової короткозорості у дітей.  

Правила безпеки: 5 порад

І для дітей, і для дорослих існують загальні правила безпеки при роботі з планшетом, дотримання яких збереже зір.

1. Планшет не призначений для читання книг. Для цього краще віддати перевагу електронній книзі. Її екран не має підсвічування, він напружує очі не більше, ніж стандартні паперові сторінки книги.

2. Оптимальна відстань між екраном і очима для читання з екрану планшета – 20 см.

3. Транспорт – не краще місце для читання. Вібрації і перепади освітлення напружують очі.

4. Не рекомендовано читати в темряві. Яскравий контраст змушує зіницю звужуватися і розширюватися, це не сприяє здоров'ю очей.

5. Важливі момент – регулювання підсвічування екрану. Якщо на вулиці ви використовуєте яскравість на повну, то в приміщенні її слід зменшити на 2/3.

Якщо тривала роботи на комп'ютері або на планшеті, викликає дискомфорт в очах, погіршення зору, не відкладайте похід до офтальмолога до кращих часів. Досвідчені лікарі мережі центрів «Новий Зір» в будь-який зручний для вас час проведуть консультацію. Здоров'я ваших очей – це ваша відповідальність!

Зір недоношених дітей потребує окремої уваги. Практично всі органи малюків, народжених раніше терміну, не встигли завершити своє формування, тому схильні особливому ризику розвитку патологій. Зорова система – не виняток. Коли і як часто слід перевіряти зір у таких дітей? 

Зір недоношеного новонародженого: особливості

Кровоносні судини, що живлять тканини сітківки, починають рости з заднього відділу (від диска зорового нерва) до передньої частини приблизно з 16 тижня внутрішньоутробного розвитку. З носової сторони сітківки їх розвиток закінчується на 36 тижні, а з скроневої – до 39-40 тижня. Якщо дитина народжується в строк і немає порушень, кровоносні судини сітківки мають бути повністю сформовані. Відповідно, практично у всіх недоношених малюків сітківка має ознаки незавершеного формування, а також часто діагностують загальну незрілість очної системи. Як правило, сітківка має кровоносні судини тільки в області зорового нерва, а в передньому відділі залишається без судин. Ступінь їх недорозвинення залежить від терміну недоношеності. При народженні на 33-34 тижні в основному сітківка майже повністю розвинена. При менших строках ступінь недорозвинення судин більш виражена. 

Ретинопатія недоношених

Після народження недоношених дітей триває процес формування сітківки – нервової тканини ока. Цей процес триває до 40-42 тижня. Зростання судин може проходити нормально або з патологією, що призводить до розвитку такого захворювання, як ретинопатія недоношених. Чим менше термін внутрішньоутробного розвитку дитини і чим менше маса тіла новонародженого, тим вище ймовірність неправильного розвитку сітківки. 

На те, чому у недоношених дітей поганий зір, впливають такі чинники ризику:

• передчасні пологи (26-28 тиждень)
• маса тіла 1,4 кг і менше
• штучна вентиляція легенів більш 3-х днів після народження
• киснева більше 1 місяця
• зміни в дихальній, кровоносній і нервовій системі
• нестабільний стан дитини відразу після пологів
• важкі внутрішньоутробні інфекції.  

Всі ці причини можуть призвести до розвитку ретинопатії недоношених. Як правило, патологія виникає на обох очах і розвивається на четвертому тижні життя малюка. Гострі ознаки припадають на восьмий тиждень. Чим раніше діагностують ретинопатію і почнуть лікування, тим краще. Захворювання може привести до міопатії, астигматизму, косоокості і навіть незворотної втрати зору. 

Ретинопатія недоношених має 5 стадій. На першій і другій стадіях процес оборотний, і сітківка формується правильно. За статистикою, зафіксовано багато випадків поліпшення зору недоношених дітей на 1-2 стадії ретинопатії без певного лікування, але в будь-якому випадку за цим повинен вести спостереження лікар. Третя стадія – порогова – вимагає оперативного втручання. Патології 4-5 стадії вважаються найважчими і часто призводять до відшарування сітківки і незворотньої втрати зору. 

Огляди у офтальмолога

Перевіряти зір у недоношених дітей слід на 1-2 тижні після народження, але не пізніше 4 тижня. Далі спостерігатися у офтальмолога необхідно мінімум раз в 14 днів, а по можливості щотижня. Новонародженим з підозрою на ретинопатію огляди очного дна необхідно проводити при розширеній зіниці. Огляди проводяться на спеціальному обладнанні, що дозволяє відстежувати найменші зміни в сітківці недоношеної дитини. 

В Україні з 25-28 тисяч недоношених дітей близько 5-6 тисяч потрапляють в групу ризику розвитку ретинопатії. Часто це діти вагою менше 2,5 кілограм. Повторимося, що дуже важливо вчасно діагностувати хворобу і почати лікування. Дослідження доводять, що патологія виникає через неправильне виходжування немовлят. Важливий контроль насичення організму немовлят киснем. Від надлишку кисню судини сітківки відчувають стрес, підвищується ризик відшарування. 

Зір у недоношених: увага на діагностику!

Коли у недоношених дітей регулярно перевіряють зір, лікарі можуть вчасно зреагувати на будь-які зміни. Тому батькам важливо зробити огляди у офтальмолога такими ж обов'язковими процедурами, як візити до педіатра. Це допоможе зберегти здоров'я очей дитини. У мережі клінік «Новий Зір» працюють фахівці з великим досвідом діагностики і лікування захворювань очей у дітей, в тому числі і недоношених. Подбайте про здоров'я очей своєї дитини – запишіться на прийом вже сьогодні!

Косоокість в офтальмології має медичний термін – «страбізм». Це патологія очей, при якій зорова вісь відхиляється від точки фіксації. Тобто коли один або обидва ока «дивляться» в сторону. Косоокість призводить до глибоких функціональних порушень в зоровій системі: втрата стереоскопічного зору (відчуття глибини картинки) і амбліопія (ледаче око), що може відобразитися на виборі професії в майбутньому і на психоемоційному стані дитини. У цій статті ми розповімо, як позбутися косоокості. Методика лікування залежить від форми захворювання і віку пацієнта.

Косоокість у дітей: причини і симптоми

Косоокість – одне з найбільш частих захворювань очей у дітей. В Україні страждає від 3 до 7% дитячого населення країни.

Розрізняють вроджений і набутий страбізм, який буває акомодаційним (при правильній корекції око не косить), частково акомодаційним (з корекцією частково зникає кут косини), не акомодаційним (з корекцією не зникає, або не вимагає корекції).

Причинами вродженої косоокості (Виявляється у віці до 6 місяців) можуть бути: спадковість, внутрішньоутробний вплив токсичних речовин, передчасні пологи, недоношеність, низька вага при народженні, порушення розвитку центральної нервової системи, черепно-лицьові, хромосомні аномалії, патології органів зору та ін.

Придбана косоокість у дітей може з’явитися після 6 місяців: через стрес, високі навантаження на очі, травми голови або очей, різні дефекти рефракції.

Іноді косоокість проявляється у новонароджених, але через деякий час проходить внаслідок завершення формування зорових органів (зазвичай пропадає до 4-х місяців). У разі прояву симптомів у дітей після 6 місяців, потрібно терміново звернутися до лікаря.

Батькам необхідно бути уважними до дітей будь-якого віку – часто малюки не можуть чітко описати своє самопочуття. У разі, якщо ви запідозрили у дитини косоокість періодичну або постійну, є скарги дитини на двоїння предметів – негайно зверніться до офтальмолога.

У дітей з нелікованою косоокістю може порушуватися соціальна взаємодія, такі діти можуть піддаватися негативному сприйняттю з боку інших людей, що може вплинути на їх психоемоційний і соціальний розвиток.

Як лікувати косоокість у дітей

Багатьох батьків турбує, чи можна вилікувати косоокість у дитини. Все залежить від форми захворювання і періоду його виявлення. Чим раніше почати лікування, тим краще. Існує кілька способів, як виправити косоокість у дітей: окуляри, апаратні заняття, хірургічне втручання. У будь-якому випадку при діагнозі страбізм у дітей – курс лікування складається з обов’язкових етапів:

• 1. Лікування синдрому «ледачого ока», або амбліопії. Терапія покликана привести гостроту зору в норму. Для цього призначаються окуляри з заклеєною лінзою здорового ока, в разі косоокості двох очей – почергова оклюзія. Паралельно застосовуються апаратні методи.
• 2. Відновлення синхронності руху очних яблук. На цьому етапі задіяні апарати і комп’ютерні програми.
• 3. Відновлення м’язового балансу між очима. Для цього лікар призначає спеціальну гімнастику для очей. Комплекс вправ робиться в окулярах, якщо дитина їх носить.
• 4. Відновлення бінокулярного зору. За допомогою апаратів очам повертається стереоскопічний зір – очні яблука займають правильне положення.
• 5. Хірургічне втручання в разі, коли виявлено недоцільність проведення консервативного лікування.
• 6. Для збалансування роботи очних м’язів хірургічне втручання призначається в крайніх випадках. Суть операції – в розслабленні або, навпаки, приведення в тонус м’язи, яка утримує очей в неправильному положенні. Маленьким дітям роблять загальну анестезію, школярам – місцеву. Процедура проходить безболісно, 2-3 тижні домашнього режиму.

Чи можна вилікувати косоокість у дорослого?

Всупереч стереотипу, що косоокість – це тільки дитяче захворювання, страбізм може розвиватися і у дорослих. Як правило, косоокість в дорослому віці з’являється як супутнє захворювання. Причиною тому найчастіше є катаракта, атрофія зорового нерва, більмо, відшарування сітківки, травми голови і очей, пухлини, інфекції та ін. Симптоматика проявляється таким же чином, як і у дітей.

Чи лікується косоокість у дорослої? Так. Для цього існує кілька методів:

Спосіб, як вилікувати косоокість у дорослих, визначає причина, яка викликала патологію. Після усунення причини призначається лікування для відновлення роботи м’язів ока і для підвищення гостроти зору – апаратні процедури і гімнастика.

• контактні лінзи і окуляри;
• лазерна корекція, якщо гострота зору не нормалізується після застосування контактних лінз і окулярів;
• хірургічна операція – в разі розвиток косоокості у зв’язку з катарактою. (Хірургія катаракти – відновлення прозорості оптичних середовищ).
• хірургічне виправлення косоокості.

«Новий Зір» – професійне лікування косоокості!

Багаторічний досвід лікарів-офтальмологів і сучасний підхід до лікування захворювань ока дозволяє гарантувати пацієнтам мережі клінік «Новий Зір» позбавлення від косоокості та інших патологій. У дитячому офтальмологічному відділенні застосовується ігрова методика діагностики та апаратного лікування, щоб малюки відчували себе комфортно під час процедур. Для дорослих, як і для дітей, ми запропонуємо комплексний підхід до виправлення косоокості, включаючи підбір лінз, окулярів, лазерну корекцію і хірургію. Щоб дізнатися деталі і визначити, скільки коштуватиме вилікувати косоокість, записуйтеся на консультацію вже зараз novyizir.ua