Причиною є стани, що призводять до руйнування нервових волокон та їх заміщення гліозною та сполучною тканиною
Захворювання зорового нерву та сітківки, захворювання головного мозку, його оболонок і судин, глаукома, загальні інтоксикації, спадкові причини.
Атрофії зорового нерву розрізняють: первинну та вторинну (висхідну та спадну) – в залежності від того, чи є атрофія зорового нерву самостійним захворюванням, або наслідком іншого захворювання; часткову та повну – в залежності від того, в якій мірі вражений зоровий нерв; стаціонарну та прогресуючу – залежно від ходу перебігу хвороби. У будь-якому випадку відбувається в тій, чи іншій мірі виражене зниження зору. Поле зору концентрично звужується, виявляються сліпі плями – скотоми.
Прогресуюча атрофія характеризується неухильним зниженням зору, стаціонарна – стабілізацією зорових функцій. Діагноз ґрунтується на характерній офтальмоскопічній картині та порушенні зорових функцій. Прогноз серйозний. На збереження зору можна розраховувати при стабілізації часткової атрофії.
